Пані та панове!
Військові злочинці завжди закінчують погано. Вони гинуть від отрути в камерах ув’язнення до міжнародного трибуналу, або за вироком трибуналу. Найбільш знаменитий звичайно Нюрнберзький, який поклав край німецького нацизму. Потім був Токійський. Міжнародний військовий трибунал для Далекого Сходу, також відомий як Токійський процес — суд над японськими військовими злочинцями, що проходив у Токіо з 3 травня 1946 року по 12 листопада 1948. Він був тривалішим, аніж Нюрнберзький. Токійський процес проходив 2 роки, 5 місяців і 9 днів. Обвинувальний висновок у справі 28 головних японських воєнних злочинців було складено від імені США, Китаю, Великої Британії, СРСР, Австралії, Канади, Франції, Нової Зеландії, Нідерландів, Індії та Філіппін. Він мав 53 пункти. Висновок містив звинувачення в злочинах проти світу відповідно до ст. 5 Статуту трибуналу.
Міжнародний військовий трибунал для Далекого Сходу був утворений 19 січня 1946 року в Токіо (Японія) в результаті переговорів між союзними урядами. На трибуналі були представлені 11 держав: США, Китай, Велика Британія, СРСР, Австралія, Канада, Франція, Нідерланди, Нова Зеландія, Індія і Філіппіни.
У ході процесу було проведено 818 відкритих судових засідань і 131 засідання у суддівській кімнаті; трибунал ухвалив 4356 документальних доказів і 1194 свідчення свідків (з яких 419 були заслухані безпосередньо трибуналом).
В обвинувальному акті було сформульовано 55 пунктів, що містять загальні обвинувачення всіх підсудних і винність кожного окремо. Всі пункти обвинувачення були об’єднані у три групи: перша — Злочини проти миру (1-36 пункти); друга — вбивства (37-52 пункти); третя — злочини проти звичаїв війни і злочини проти людяності (53-55 пункти).
За участь у підготовці та розв’язанні агресивної війни, за здійснення масового знищення мирного населення в окупованих країнах і полонених та інші злочини семи найбільшим злочинцям було винесено смертний вирок, 16 — довічне ув’язнення. Серед страчених були колишні прем’єр-міністри Японії (Хіроту, Тодзіо, Хірануму, Койсо), 11 екс-міністрів (у тому числі закордонних справ і культури), 2 послів, 8 воєначальників та ін.
Двоє підсудних померли під час судового процесу, один визнаний через хворобу неосудним. Вирок щодо засуджених до смертної кари було виконано в ніч на 23.ХІІ 1948.
На жаль, у той час не було московського міжнародного трибуналу, тобто не було засуджено лише радянську, “червону чуму”. Сподіваємося на Бучанський, Маріупольський або Харківський міжнародний трибунал щодо рф, який виправить і попередню історичну помилку.
А він обов’язково відбудеться.
Слава Україні!
Героям слава!
Використано матеріали української сторінки Вікіпедії
