Афганістан… Він став синонімом людського лиха, справжнього пекла: палюче сонце зранку, спекотний вітер-афганець, пісок, що не дає дихати, і … завжди хочеться пити. І в цій суворості народжувалися вірші, які згодом ставали піснями про афганську війну, втрати та біль.
33 роки пройшли з дня виведення радянських військ із Афганістану. Але ніколи не забути тих, хто не повернувся звідти, хто залишив там свою молодість, здоров’я, друзів. Саме тому щороку 15 лютого ми згадуємо учасників бойових дій, які виконували свій обов’язок на території Афганістану інших держав.
16 лютого в актовій залі БМЛ №15 відбулася зустріч ліцеїстів з учасниками бойових дій в Афганістані: Ходцовим В.О., Герасімчуком В.А. Звучали розповіді, вірші, пісні про Афганістан. Усі присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять воїнів, що віддали своє життя, виконуючи військовий обов’язок.
Афганістан, твоя війна -це сльози
Братів, сестер і ледь живих батьків,
Жахлива спека і страшні морози
Навіки в пам’яті відважних юнаків.
Пройшли роки, війну ж ту не забути,
Бо кожен воїн, що вернувсь живим,
Згадає тих, кого не повернути,
Бо й вірний друг там згинув молодим.
