МЕМОРАНДУМ СПІВПРАЦІ
між усіма учасниками освітнього процесу: педагогами, здобувачами освіти та батьками
Бердичівського міського ліцею № 15
Житомирської області
Прийнято на загальних
зборах спільноти
16.01.2020 р.
Мета :
- допомогти ліцейській спільноті дійти згоди і впорядкувати всі аспекти життя ліцею за новими сучасними принципами.
- шляхом домовленостей урахуванням усіх інтересів і досягнення консенсусу створити в ліцеї сприятливі умови для успішної освіти й комфортного перебування дітей.
Меморандум прийнято на загальних зборах спільноти 16.01.2020 р.
Плідна співпраця між усіма учасниками освітнього процесу в ліцеї ґрунтується на таких твердженнях:
“Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства”
Стаття 1 Загальної декларації прав людини
“Освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської особи і збільшення поваги до прав людини і основних свобод”
Частина 2 статті 26 Загальної декларації прав людини
“Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання; насамперед таку відповідальність несуть її батьки”
Принцип 7 Декларації прав дитини, ухваленої резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року
“Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору”
Закон України “Про освіту”
Ми, педагоги, батьки та учні БМЛ № 15, виходимо з того, що:
- Головним принципом співпраці всіх учасників освітнього процесу є принцип дитиноцентризму, тобто орієнтація на потреби учня.
- Освітній процес ґрунтується на співпраці педагогів, батьків та учнів. Саме взаємодія в межах трикутника “учень-учитель-батьки” створює простір для сучасної ефективної освіти.
- В основу співпраці між усіма учасниками освітнього процесу мають бути покладені принципи педагогіки партнерства як складника концепції “Нова українська школа” (НУШ):
– повага до особистості;
– доброзичливість і позитивне ставлення;
– довіра у відносинах;
– діалог – взаємодія – взаємоповага;
– розподілене лідерство (про активність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
– принцип соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).
- Взаємодія між усіма учасниками освітнього процесу ґрунтується на принципах рівноправності, толерантності, академічної доброчесності, неприпустимості булінгу та психологічного насильства.
- Співпраця має відбуватись на засадах обов’язковості розгляду пропозицій сторін; пріоритету узгоджувальних процедур; прозорості, відкритості та гласності; обов’язковості дотримання досягнутих домовленостей; взаємної відповідальності сторін.
- Дії та поведінка всіх учасників освітнього процесу в ліцейському просторі та поза ним ґрунтуються на повазі до прав людини, прав дитини та дотриманні чинного законодавства України.
РОЗДІЛ 1. ПРАВИЛА ТА РЕГЛАМЕНТИ
Ми, педагоги, батьки та учні, виходимо з того, що:
Ліцей як спільнота може створити власні правила та регламенти, що не суперечать чинному законодавству. Вони мають бути публічними, всім відомими, загальнодоступними, зрозумілими всім і прийнятними для всіх учасників освітнього процесу в ліцеї. Правила мають ґрунтуватись на загальнолюдських цінностях, принципах демократії та прозорості в ухваленні рішень, рівного доступу до всіх послуг, поваги до різноманітності культур.
1.1. Робота громадського самоврядування в закладі освіти
Ліцей є осередком місцевої громади, мета існування якого – освіта і всебічний розвиток учнів, а також осередком спілкування і співпраці для місцевої громади міста. Низка засадничих рішень у житті ліцею, зокрема правила і регламенти, які не суперечать чинному законодавству, може ухвалюватися на засадах громадського самоврядування.
Ключові питання взаємодії між учасниками освітнього процесу в ліцеї вирішуються на Загальних зборах, які формуються з представників ліцейського самоврядування педагогів, учнів та батьків. У разі потреби на Загальних зборах для вирішення поточних питань життя ліцею може бути обрана Координаційна рада, сформована з представників усіх учасників освітнього процесу. Координаційна рада може збиратися за потреби або регулярно – один раз на місяць. Адміністрація ліцею надає приміщення для роботи органів батьківського та учнівського самоврядування.
Запорука плідної роботи громадського самоврядування в ліцеї – максимальна залученість усіх членів спільноти та ефективна комунікація між ними. Канали комунікації в ліцеї мають бути доступними і зручними для всіх. Члени ліцейської спільноти, які не мають можливості користуватися ліцейським сайтом і сторінками в соцмережах, мають бути забезпечені зручними та зрозумілими для них формами комунікації і зворотного зв’язку на кшталт дошок оголошень у ліцеї, скриньок, куди можна кидати записки з пропозиціями, тощо.
Показником дієвості громадського самоврядування в ліцеї є налагоджені механізми зворотного зв’язку: забезпечена можливість для обговорень, питань, петицій, голосувань, створення “банку пропозицій та ідей” тощо, врахування запитів і пропозицій у подальшій роботі.
Інструментом оцінки ефективності громадського самоврядування в ліцеї може бути процедура самооцінки, яка проводиться за рішенням органів ліцейського самоврядування. Самооцінка проходить у вигляді анонімного опитування (анкетування) педагогів, батьків та учнів, що передбачає подальше коригування роботи громадського самоврядування з урахуванням результатів опитування.
1.2. Правила та регламенти
Види ліцейських правил та їхній зміст кожна ліцейська спільнота визначає самостійно. Серед них можуть бути такі:
– етичний кодекс або правила поведінки всіх учасників освітнього процесу; (знаходяться у вестибюлі І поверху)
– регламенти: порядок доступу батьків до ліцею і класів, (вхід до ліцею без поважних причин обмежити, батьки супроводжують дітей і зустрічають біля дверей ліцею);
– порядок індивідуального позакласного спілкування з учителями та класними керівниками відбувається в групі вайбері, що створюють батьки та класні керівники, спілкування без поважних причин з вчителями обмежити до 21.00;
– графік прийому вчителями батьків за домовленістю;
– форми проведення першого й останнього дзвоника, батьківських зборів, наявність або відсутність дрес-коду для учнів і вчителів та інші;
– лінійку першого і останнього дзвоника проводити до 30 хв., інші форми можуть бути ;
– проведення класних батьківських зборів за необхідності проводити тривалістю 60 хв.
– дотримуватись конфіденційності щодо дітей ;
– відеозйомки , фотографування дітей лише за дозволом батьків та опікунів
– ліцейські правила розробляються за участі всіх учасників освітнього процесу та членів колективу ліцею. Пропозиції акумулюються та обробляються за допомогою органів ліцейського самоврядування або, у разі їхньої відсутності, за допомогою уповноважених осіб, після чого вони узгоджуються та ухвалюються на загальних зборах ліцею. За потреби в регуляційні документи або їхні частини можна вносити зміни шляхом винесення пропозицій на загальні збори ліцею та їх ухвалення.
Невід’ємним складником правил та регламентів ліцею є порядок розгляду звернень і скарг, а також шляхи вирішення конфліктів. Конфлікти можуть розв’язуватися за допомогою ліцейської служби порозуміння, фасилітатора, психолога, класного керівника, керівництва ліцею. Звернення учасників освітнього процесу до керівництва ліцею розглядається в якнайкоротші строки.
Розгляд та розв’язання конфліктів також можуть здійснюватися Координаційною радою або загальними зборами ліцею, засновником закладу освіти (органом управління у сфері освіти, який діє від імені засновника). Ліцейська процедура розв’язання конфліктів не позбавляє особу права звернутись до суду або до освітнього омбудсмена.
Жодне положення цього Меморандуму не звільняє від відповідальності за порушення норм чинного законодавства і не може змінювати прямі норми законодавства щодо юридичної відповідальності.
- Залучати кошти спонсорів, меценатів.
- Брати участь в проектах, грантах.
1.3. Принципи фінансування та співфінансування
Фінансова діяльність ліцейської спільноти ґрунтується на принципах відкритості, зрозумілості та прозорості[1]. Можлива співучасть батьків у фінансових витратах ліцею є добровільною та може бути спрямована переважно на цільові проекти, що слугують покращенню освітнього процесу та розвитку ліцею як осередку місцевої громади і знайшли підтримку більшості класної або ліцейської спільноти.
1.3.1. Фінансування коштом державного та місцевого бюджетів
Усі члени ліцейської спільноти мають вільний доступ до інформації про кошторис і фінансовий звіт ліцею. Окрім інформації про надходження й використання всіх отриманих коштів, адміністрація ліцею має надавати інформацію про запити на фінансування до засновників ліцею, місцевої влади, спонсорів тощо, а також відповіді на них.
Інформація про всі матеріальні цінності, отримані ліцеєм від батьків чи благодійних організацій, має бути опублікована на сайті ліцею. Керівництво закладу освіти обліковує їх відповідно до законодавства та зобов’язується використовувати їх лише в інтересах ліцею.
Адміністрація ліцею бере на себе зобов’язання подавати всю фінансову інформацію (або інформацію про всі кошти, які отримує ліцей з різних джерел) вчасно, достовірно і доступно для розуміння будь-якому учаснику освітнього процесу. Питання щодо кошторису та фінансового звіту вирішуються через звернення до адміністрації ліцею або міського управління освіти.
Раз на рік директор публічно звітує про виконання річного плану ліцею та презентує план розвитку ліцею на наступний, а також пов’язані з цим планом очікувані фінансові потреби.
1.3.2. Додаткове співфінансування силами батьків
Основною метою додаткового співфінансування силами батьків можуть стати цільові проекти, гроші на які збираються за принципом відкритого оголошення. Проект можуть оголосити адміністрація ліцею, вчитель, батьки або учні. Проект виноситься на розгляд спільноти (класу або ліцею) і реалізується, якщо отримує належне фінансування на добровільних засадах. Кожен з членів батьківської спільноти самостійно вирішує, чи бажає фінансово підтримати проект, і також самостійно визначає розмір власної фінансової участі.
Обов’язковою умовою такого співфінансування є оприлюднення переліку потреб та їхньої вартості.
- Збір коштів для додаткового спів фінансування силами батьків є цільові проекти (оформлення безпечного освітнього середовища, туалетний папір, питна вода, спортивний інвентар…)
Можливе співфінансування силами батьків здійснюється за принципами:
– добровільності: ніхто не може нікого примусити здавати гроші на будь-що;
–конфіденційності: без згоди людини ніхто не має права публічно оголошувати, узяла вона участь у співфінансуванні чи ні;
– прозорої та регулярної звітності.
Співфінансування ліцею силами батьків є частиною кошторису ліцею і відображається в звіті у графі “Надходження”. Гроші приймаються виключно в безготівковій формі та надходять на спецрахунок ліцею. Якщо батьки вирішили передати ліцею будь-які матеріальні цінності, останні мають бути взяті на облік за актом приймання-передачі з визначенням їхньої балансової вартості.
Батьки мають можливість контролювати та перевіряти реальні потреби ліцею в їхньому співфінансуванні. Наявність або відсутність грошей на рахунку ліцею або засновника можна перевірити через відкриті реєстри та/або відповідний запит на отримання публічної інформації до засновника ліцею. Перевірити адекватність тендерних закупівель можна через сайт ProZorro. Пересвідчитись, чи дійсно існує потреба у співфінансуванні силами батьків певних речей (мийних засобів, фарби тощо), батьки можуть, ініціювавши інвентаризаційну перевірку і створивши відповідну комісію, що перевірить фактичну наявність або відсутність речей, на закупівлю яких пропонується співфінансування.
РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Ми, педагоги, батьки та здобувачі освіти, виходимо з того, що:
Освітній процес має бути спрямований на всебічний розвиток і подальшу успішну самореалізацію здобувача освіти в дорослому житті – як особистості, громадянина й фахівця.
2.1. Організація освітнього процесу в межах навчальної діяльності
Організація освітнього процесу ґрунтується перш за все на академічній свободі вчителя, праві вільного вибору ним форм, методів та засобів навчання і праві вчителя на педагогічну ініціативу. Адміністрація ліцею, батьківська та учнівська спільноти мають усебічно сприяти реалізації цих прав вчителя.
Водночас батьки та учні (старшокласники) можуть бути ініціаторами та/або брати участь у низці питань організації освітнього процесу, зокрема:
- у межах Типового робочого плану колективно обирати предмети варіативного складника освітньої програми з урахуванням запитів більшості або профорієнтаційних перспектив;
- подавати загальноліцейські, класні або індивідуальні заявки на освітні, соціальні й культурні гранти;
- залучати батьків до організації майстер-класів та лекцій про різні спеціальності, а також екскурсій на виробництва, в офіси тощо; шукати можливості для отримання якомога ширшої інформації про сучасні професії та соціальні компетентності.
Важливою умовою ефективності освітнього процесу є неупереджене, прозоре та зрозуміле оцінювання. Критерії оцінювання усних та письмових відповідей, контрольних, самостійних робіт, рефератів, проектів тощо є прозорими, справедливими та зрозумілими для всіх. Затверджені МОН критерії оцінювання, сформульовані недвозначно та простою зрозумілою мовою, мають бути вивішені в класах, на інформаційній дошці в ліцеї, розміщені на сайті ліцею тощо.
Механізмом перевірки якості освіти в ліцеї, зокрема, може бути процедура самооцінки, яка проводиться у вигляді анонімного опитування (анкетування) педагогів, батьків та учнів, що передбачає подальше коригування роботи з урахуванням результатів опитування (щорічно):
- створення стратегічного плану розвитку ліцею;
- перспективного плану;
- річного плану з врахуванням результатів самооцінки та анкетування.
2.2. Організація освітнього процесу поза межами навчальної діяльності
Позаурочна діяльність має бути спрямована на:
– всебічний розвиток здобувачів освіти, зокрема їхнього емоційного інтелекту, комунікаційних навичок, ініціативності та творчості;
– виявлення і розвиток талантів ( робота спецкурсів, факультативів, гуртків);
– налагодження та укріплення партнерських зв’язків між членами спільноти: батьками, педагогами та дітьми. Вітається і заохочується будь-яка спільна діяльність батьків і дітей, батьків і вчителів, педагогів і дітей та всіх разом: наставництво старшокласників над учнями молодших класів, “ліцей для батьків” під проводом учителів або адміністрації ліцею, гуртки, лекції та інша освітня активність для освітяні батьків, спільне дозвілля, екскурсії тощо.
Усім учням має бути надана можливість спробувати себе в творчих видах діяльності та взяти участь у відповідних конкурсах, виставах, змаганнях тощо: критеріями участі в творчих конкурсах є не наявність відповідних навичок, а виключно бажання учня. Форма і зміст таких заходів обираються та плануються спільно з учнями; пріоритетом у виборі форм позаурочної творчої активності є побажання учнів.
У позаурочний час учні за бажанням можуть брати участь в олімпіадах з навчальних предметів; відповідний учитель надає допомогу в підготовці. Успішна участь в олімпіадах не є обов’язком учнів; будь-який результат на олімпіаді або відмова від участі не можуть бути причиною засудження чи покарання з боку вчителя або адміністрації ліцею.
Запорукою добровільної участі в позаурочній діяльності є її відкрита програма та попереднє оголошення загально ліцейських учнівських заходів, що обговорюється та пропонується заздалегідь на кожен місяць, чверть або семестр. Такий порядок дає можливість охочим заздалегідь визначитись, у яких видах позаурочної діяльності вони б хотіли взяти участь. Учні та батьки можуть вносити свої пропозиції на наступний рік і брати участь у складанні програми заходів.
Механізмом перевірки ефективності позаурочної діяльності в ліцеї може бути опитування (анкетування) педагогів, батьків та учнів, що передбачає подальше коригування роботи з урахуванням результатів опитування.
РОЗДІЛ 3. БЕЗПЕКА В ЛІЦЕЇ
Ми, педагоги, батьки та здобувачі освіти, виходимо з того, що:
Обов’язковим елементом освітнього процесу в ліцейському середовищі є задовільнення для всіх його учасників на належному рівні основних потреб людини (зокрема фізіологічних, соціальних та потреб у безпеці – фізичній і психологічній).
3.1. Сприятливе фізичне середовище
Адміністрація ліцею в співпраці з усією ліцейською спільнотою розробляє методи та шляхи забезпечення задовільнення основних фізичних потреб у ліцейському середовищі.
Серед основних фізичних потреб усіх учасників освітнього процесу в ліцейському середовищі є такі:
– вільний доступ до свіжого повітря. Ліцей забезпечує наявність свіжого повітря в класах під час занять, регулярне провітрювання класів під час перерви та можливість прогулянок дітей на ліцейському подвір’ї під час перерв;
– вільний доступ до питної води. Кулери з питною водою мають бути завжди доступними всім учасникам освітнього процесу в ліцеї.
– вільний доступ до туалету. Ліцейські туалети мають відповідати потребам людини в повазі до її гідності та сучасним гігієнічним нормам. Туалети мають бути облаштовані індивідуальними кабінками з дверима, що зачиняються, сучасними сантехнічними системами, забезпечені туалетним папером,водою та милом для миття рук;
– доступна якісна їжа. У ліцеї має бути організовано гаряче харчування. Одним з критеріїв вибору оператора, що організовує роботу ліцейської їдальні, має стати надання сучасного збалансованого харчування. Вітається також осучаснення інтер’єру їдальні, посуду та естетики подачі страв, а також забезпечення вибору учнями страв з урахуванням їхніх смаків.
– надання домедичної допомоги в разі потреби,
– провести практичні заняття з педагогами ліцею по наданню першої невідкладної допомоги для учнів.
3.2.Безпечне та комфортне психосоціальне середовище
Усі учасники освітнього процесу підтримують дружню, заохочувальну і комфортну атмосферу в ліцеї та в освітньому просторі, ставляться один до одного з повагою. Психологічне насильство та булінг є неприпустимими в стосунках між усіма учасниками освітнього процесу. Правила ліцею та регламенти взаємодії учасників освітнього процесу мають передбачати комфортне психологічне середовище для всіх і кожного.
У ліцеї організовується психологічна та соціально-педагогічнапідтримка для учнів. Психологічна служба в ліцеї має бути забезпечена організаційними можливостями для ефективної роботи. Необхідне виділення окремого кабінету для роботи ліцейського психолога. У ліцеї також може бути скринька для анонімних звернень до психолога.
Під час перебування в ліцеї вчителі та учні повинні мати простір і час для відпочинку та психологічного розвантаження. Разом з простором для відпочинку педагогів (вчительською кімнатою) в ліцеї має бути створений простір для психологічного розвантаження та відпочинку учнів.
Інструментом вимірювання рівня психологічного комфорту в ліцеї може стати анкетування всіх учасників освітнього процесу.
Проблеми з порушенням правил дружності та взаємоповаги в ліцеї вирішуються на рівні адміністрації ліцею. Розгляд та розв’язання конфліктів також можуть здійснюватися Координаційною радою або Загальними зборами ліцею, засновником закладу освіти (органом управління у сфері освіти, який діє від імені засновника). Ліцейська процедура розв’язання конфліктів не позбавляє особу права звернутись до суду або до освітнього омбудсмена.
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Цей документ ухвалено після його обговорення на загальних зборах та передбачає активність усіх учасників освітнього процесу.
Документ вважається схваленим, якщо його підписують уповноважені представники батьків, учнів та педагогів, або ж відповідне рішення може бути зафіксоване протоколом загальних зборів ліцею.
