Свято останнього дзвоника – радісне й сумне водночас. Для першачків- це щастя ще непізнаваного смаку навчання та шкільної дружби, а для випускників – прощання з дитинством, з друзями. Проте це завжди урочиста подія!
Саме таким був цей особливий день для ліцеїстів Бердичівського міського ліцею №15.Випускники дякували учителям, за те, що були гарними наставниками й старшими друзями. Дивилися услід своїм дорослим дітям батьки – і радість, гордість перепліталися із легким сумом: як же швидко виростають діти і так хочеться , аби все у них було чудово!
Свято Останнього дзвінка пройшло врочисто й цікаво. Ліцей ж не прощається, каже: «До побачення !» І тим, хто восени, підрісши і змужнівши, сюди повернеться, і тим, хто у майбутньому приведе до рідного порогу своїх сестричок, братиків, а, може (час минає швидко) дітей…
