Видання: “Бердичівський погляд”
Автор: Вікторія Кучерява
Оригінал: Театр БМЛ №15
Ми любимо й пам’ятаємо легендарну комедійну кінострічку «За двома зайцями». Головним персонажам неперевершеної п’єси Михайла Старицького Проні Прокопівні та Свириду Голохвастову навіть встановили пам’ятник у самому серці Києва, на початку Андріївського узвозу. Фільм буквально розібрали на цитати, і яскраві репліки героїв стали народними. Їх знову почули на шкільній сцені міського ліцею № 15 бердичівляни, які прийшли на прем’єру вистави аматорського театру.
За лаштунками
Десять років тому муза-натхненниця та режисер шкільного театру, заступник директора з навчально-виховної роботи БМЛ № 15 Ніна Миронець об’єднала шанувальників Мельпомени в аматорський колектив. Талановиті вчителі й технічні працівники поставили декілька творів вітчизняної класики: «Великий льох» і «Назара Стодолю» Тараса Шевченка та «Лісову пісню» Лесі Українки. Мабуть, немає таких театрів, в репертуарі яких не було б неперевершених п’єс Михайла Старицького. І у Бердичівському міському ліцеї також вирішили підготувати виставу за твором корифея української драматургії «За двома зайцями». Журналісти видання «Бердичівський погляд» зустрілися з виконавцями ролей і тими, хто готував виставу, перед репетицією та за декілька хвилин до виступу. Голохвастов – життєрадісний і дотепний Олександр Петриченко (вчитель трудового навчання) – вже має акторський досвід: грав сотника Хому в «Назарі Стодолі» і Лукаша у «Лісовій пісні». До того ж у колективі його люблять і поважають як людину, котра завжди прийде на допомогу кожному. Голова профспілкової організації Бердичівського міського ліцею № 15, учитель іноземних мов Наталія Рибачук не вперше на сцені і цього разу органічно вписалася в образ Проні. Симпатична синьоока акторка розповіла: «Підготовка до вистави, численні репетиції по-новому розкрили творчий потенціал моїх колег, дозволили побачити їх з іншої сторони». Чимало ролей грають учителі української мови: маму героїні – Ірина Бойко, красуню Галю – Алла Маньківська. У батька Пріськи перевтілився вчитель історії Володимир Бондарчук. Заступник директора з навчально-виховної роботи БМЛ № 15, учитель іноземних мов Тетяна Семенова однаково неповторна і як панянка з пансіону благородних дівиць, і в костюмі «неправильної» монашки. Несподівано розкрилися акторські здібності технічного працівника Івана Пшеничного в ролі священика. Керівник шкільного гуртка, неперевершена Айя Малашина,– хореограф та одночасно виконавиця трьох ролей: мадам Бордо, куми і подруги з компанії Голохвастова. Багатолика вчителька початкових класів Валентина Цітелашвілі стала служницею Хімкою, благородною дівицею і веселою кумою. Вчитель іноземних мов Ірина Воронюк – ще та грайлива кумонька з вогником в очах! Друзяк із компанії Голохвастова зобразили вчитель предмета «Захист Вітчизни» Володимир Герасімчук і техпрацівник Олександр Пікуль. Заступник директора з господарської частини Тетяна Заблоцька – і талановита акторка (Секлета Лимариха), і прекрасний костюмер. До речі, вбрання й декорації – справа рук учасників вистави. Коли ми спілкувалися з режисером Ніною Миронець, вона саме займалася виготовленням одного з банерів і одночасно відповідала на питання:
– З ким важче працювати: з вчителями чи дітьми?
– З дорослими. Через їх зайнятість непросто знайти вільний час для репетицій. Але весь колектив дуже серйозно, з великою зацікавленістю підійшов до постановки твору Михайла Старицького. Незважаючи на те, головна це роль чи епізодична, кожний переживав, аби все було якнайкраще, щоб не підвести свій ліцей. Вистава за мотивами відомої комедії побудована на фрагментарному відтворенні подій п’єси.
Нині в трупі 16 акторів різного віку: від 30-и і до 60-и років. До речі, як істинні театрали, у вихідні та канікулярний час вони залюбки їздять на вистави до Києва і Львову і, звичайно, не пропускають дійства на міських сценах.
Хочеться сказати про тих, хто «за кадром»: директор ліцею Ванда Івасюк – невтомний куратор театральної події, її заступник Ніна Миронець – «генеральний режисер та розумниця», як із повагою називають її колеги, ще один заступник – ІринаПетриченко – права рука керівника трупи, філолог Леся Фризько – голос автора, учитель Володимир Ковальов – відповідальний за музичне оформлення, програміст Віталій Семенов – фото-відео-оператор.
«Мой нижайший поклон тому, кто в этом дому»
Шедевральний твір Михайла Старицького бердичівляни побачили на сцені ліцею №15 двадцять п’ятого квітня. У залі зібралося чимало поціновувачів театрального мистецтва: вчителів і працівників культури міста, рідних та друзів акторів, учнів і випускників ліцею. Завітали міський голова Василь Мазур, його заступник Валентина Адаменко, депутат міської ради Роман Левицький, начальник управління освіти і науки Світлана Басюк, голова міськкому профспілки працівників освіти і науки Анжела Цвєткова, директор МПК ім. О. Шабельника Олена Петрівська, директор Бердичівської міської ЦБС Тетяна Кущук, її заступник з питань організації роботи з молоддю, куратор центру «М-Формація» Олена Гринчук і режисер народного аматорського театру МПК ім. О. Шабельника Валентина Ратушинська. Публіка не очікувала появи Свирида Голохвастова з компанією просто з залу і зустріла колоритних співаючих чоловіків бурхливими оплесками. Зал вітав вибухом емоцій кожний вихід акторів на сцену та перли суржику з їхніх вуст: «У нас сегодня неприёмный день! – А по менi то як раз дуже приємний!»,«Баришня уже лягли і просять», «Діти мої, паруйтесь одне з одним!», «Я такого шкандалю не допущу…» Наші талановиті люди люблять імпровізувати, отож ліцейські театрали наблизили дію вистави та героїв комедії до місцевого глядача. І коли прозвучала репліка Голохвастова, котрий присягав та їв землю: «А якщо там собачка, теє, щось поробила?», згадавши «бердичівських котиків», глядачі заридали від сміху.
Весело і емоційно грали актори – від щирого серця! А ось і фінал вистави: монолог викритого та осміяного Голохвастова, який мав одружитися з Пронею з розрахунку і прагнув бути з Галею через кохання, й гіркі слова обдуреної нареченої: «Я не за ваші магазини йшла… я вас любила…» Свирид Петрович погнався за двома зайцями, але жодного не спіймав…
Оплески, оберемки квітів і слова захоплення та вдячності. Міський голова Василь Мазур привітав «потужний колектив європейської школи на чолі з унікальним директором Вандою Івасюк» із чудовою подією: «Ми насолодилися виставою. І це лише початок вашого успіху. Думаю, цю справу підтримають колективи інших начальних закладів. Театр живе і розвивається у Бердичеві». Депутат міської радиРоман Левицький побажав учасникам вистави нових творчих успіхів та зустрічей на наступних прем’єрах. Голова міськкому профспілки працівників освіти і науки Анжела Цвєткова подякувала акторам за майстерність і відданість своїй справі, вручила колективу театру грошову винагороду й повідомила: «Управління освіти і науки та міська профспілка дарують вам можливість побувати з екскурсію в санаторії «Україна» в Макові і показати відпочивальникам свою творчість». Голова батьківського комітету ліцею № 15 Олег Черевко порадував винуватців свята креативним тортом із фігурками головних героїв комедії. Директор БМЛ № 15 Ванда Івасюк звернулася з теплими словами до тих, хто подарував публіці неймовірну зустріч і хвилини щирої гри – вчителів, технічних працівників та режисера Ніни Миронець, яка зуміла згуртувати творчий колектив: «Кожний із вас – талант. Разом ми робимо все, щоб наше місто стало ще кращим, адже ми живемо у Бердичеві!»
«Мерсі за компліман»
Вистава закінчилась, а посмішки ще довго не покидали обличчя… Глядачі вітали акторів-аматорів, тиснули руки їх рідним і жваво обговорювали побачене. А виконавці приймали поздоровлення, жартували й фотографувалися. Вони так вписалися в образи, що по-дружньому продовжували називати одне одного «маменька», «папенька», «доню» і «серце кумо». Згодом їх шанувальники поділилися думками та емоціями в соціальній мережі: «Дякуємо артистам за гарний настрій. Вистава – супер!!!» (учитель БМЛ № 15 Наталія Шаламова), «Ви найкращі!!!!! Маса задоволення!» (вчитель БМЛ № 15 Наталія Невмержицька). Заступник директораТетяна Семенова зізнається: «Здійснилася моя дитяча мрія: стати вчителем та акторкою й танцювати. Я викладаю іноземну мову, граю і танцюю у виставі! Репетиції та сьогоднішня прем’єра – суцільний позитив!» «Актори грали з повною самовіддачею, – говорить режисер народного аматорського театру МПК ім. О. Шабельника Валентина Ратушинська. – Вони адаптували п’єсу до бердичівської сцени». На думку голови батьківського комітету ліцею № 15 Олега Черевка, такі починання вчителів варті поваги: «Наші педагоги несподівано розкрилися в новій якості. Вдень вони проводять уроки, впроваджують сучасні технології навчання, а після занять перевтілюються в героїв відомих творів – чудовий приклад для інших! Театр об’єднує людей різного віку та занять».
Бердичівляни ще побачать виставу на сценах і майданчиках міста. Десятого травня за численними проханнями батьків БМЛ № 15 вона знову йтиме в актовій залі навчального закладу. Нехай актори аматорського театру творять та радують своїх учнів, колег і численних глядачів багато років, даруючи натхнення та любов, хвилювання і відчуття польоту, тепло та гармонію…
