Крокуємо до мети
У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що освіта – стратегічна галузь розвитку особистості, суспільства, нації й держави. Особливої уваги у сучасному світі набуває якість навчання. Якісний рівень освіти забезпечується за допомогою моніторингу – систематичних процедур збору даних про важливі аспекти освіти на всіх рівнях з метою безперервного відстеження її стану та прогнозу розвитку.
Моніторинг – це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.
Інноваційні зміни в освіті потребують кардинальних змін у системі педагогічного менеджменту методичної служби. Тому актуальною стає проблема створення єдиної моніторингової системи управління освітою як ефективного механізму підвищення якості маркетингової сфери освітніх послуг управлінських структур в умовах демократичної правової держави з ринковою економікою.
Кінцевим результатом методичної роботи, ефективність проведення уроків, як не жаль, зводиться до сухих цифр статистики.
Методична служба ліцею зацікавлена в тому, щоб висвітлювати реальні показники якості знань учнів. З цією метою в навчальному закладі з 1998 року проводяться моніторингові дослідження.
Досвід свідчить, що лише спільна праця всього педагогічного колективу над вирішенням конкретної науково-методичної проблеми значно підвищує ефективність і результативність навчально-виховного процесу.
Навчальні досягнення учнів.
- Навчальний рік – 2016-2017;
- Кількість учнів – 876;
- Відвідування – 91,73%;
- Успішність – 97,86%;
- Якість знань – 63,89%;
- Середній бал свідоцтва – 8,8;
- Середній бал атестата – 9,4.
Методична служба ліцею не просто веде статистику. Питання якості знань і успішності навчання розглядаються на засіданнях кафедр, нарадах при директорові, методичних оперативках. У сучасних умовах школа повинна не тільки давати учням основи знань на рівні найновіших досягнень науки, а й навчати дітей самостійно поповнювати свої знання, творчо застосовувати їх. Успішному виконанню цих завдань сприяють активні методи навчання на уроці, а також позакласна робота.
Щоб зберегти стабільність, забезпечити якість освіти, адміністрація ліцею відстежує динаміку навчальних досягнень випускників під час проходження ЗНО.
Підсумки державної підсумкової атестації учнів 11-х та 9-х класів у 2016-2017 н.р.
Відповідно до положення «Про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» затвердженого наказом МОН України від 30.12.2014 р. № 1547, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.02.2015 р. № 157/ 26602, та наказів МОН України від 20.10.2016 №1272 «Про проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2016/2017 навчальному році», від 30.12.2016 №1696 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 20 жовтня 2016 року №1272», лист МОН України від 13.03.2017р. № 1/9- 149 «Орієнтовних вимог до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2016-2017 навчальному році», наказу управління освіти і науки Бердичівського міськвиконкому від 03.03.2017 року №96/01-06 « Про закінчення 2016-2017 навчального року та проведення державної підсумкової атестації в загальноосвітніх навчальних закладах м. Бердичева», у ліцеї була проведена ДПА в 11-х класах у формі ЗНО з 23 травня по 14 червня, та в 9-х класах з 01 по 09 червня. Строки проведення державної підсумкової атестації ІІ ступеня визначено педагогічною радою(протокол №19 від 24.03.2017) і затверджено директором ліцею (наказ № 25/01-07 від 04.04.2017).
Розклад ДПА учнів 9-х класів погоджено з відділом освіти Бердичівського міськвиконкому. Склад атестаційної комісії затверджено наказом по ліцею № 33/01-07 від 21.04.2017 р.
Завдання для ДПА 9 класів розроблено вчителями-предметниками, відповідно до затверджених міністерством орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань, обговорено на засіданнях кафедр та погоджено на засіданні педагогічної ради протокол №20 від 28 .04.2017 році, затверджено директором ліцею. Завдання для проведення державної підсумкової атестації відповідають державним вимогам до рівня загальної підготовки учнів, визначеними навчальними програмами, затвердженими МОН України.
Державна підсумкова атестація в 11 класі проводилась з трьох предметів: української мови (обов’язкова для всіх), математики (обов’язкова) чи історії України(обов’язкова) за вибором, і предмета за вибором ліцеїстів.
ДПА з української мови, математики чи історії України є обов’язковими , біології, географії, фізики, англійської мови за вибором ліцеїстів, проводились у формі зовнішнього незалежного оцінювання у пунктах тестування. Відповідно до наказу МОН України від 16.03.2015 №300 «Про затвердження Порядку визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання» та витягу з Відомості результатів державної підсумкової атестації за освітній рівень повної загальної середньої освіти Українського центру оцінювання якості освіти, проведеної у формі зовнішнього незалежного оцінювання, № 4354 (укладеного на підставі відомості результатів зовнішнього незалежного оцінювання з української мови, математики, історії України, англійської мови, біології, фізики, географії), що відбулися 23 травня 2017 року з української мови та літератури, 31 травня 2017 року з математики, 02 червня 2017 року з історії України, 29 травня 2017 року з англійської мови, 08 червня 2017 року з біології, 12 червня 2017 року з географії, 14 червня 2017 року з фізики, протокол педради № 25 від 29.06.2017 наказом по ліцею № 21/01-05 від 29.06.2017 році результати зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, математики, історії України, англійської мови, біології, фізики, географії зараховано як результати державної підсумкової атестації за курс повної середньої освіти для ліцеїстів.
За даними результатами ЗНО як ДПА з української мови (учитель Миронець Н.А.) успішність учнів 11 класу характеризується такими показниками:
За даними результатами ЗНО як ДПА з математики (учитель Кантемір О.М.) успішність учнів 11 класу характеризується такими показниками:
За даними результатами ЗНО як ДПА з історії України (учитель Бондарчук В.О.) успішність учнів 11 класу характеризується такими показниками:
За даними результатами ЗНО як ДПА з англійської мови (учителі Семенова Т.Л. та Воронюк І.Л.) успішність ліцеїстів 11 класу характеризується такими показниками:
За даними результатами ЗНО як ДПА з біології (учитель Оленюк О.Я.) успішність ліцеїстів 11 класу характеризується такими показниками:
За даними результатами ЗНО як ДПА з фізики (учитель Макаревич Н.В.) успішність ліцеїстів 11 класу характеризується такими показниками:
За даними результатами ЗНО як ДПА з географії (учитель Підвисоцька Л.Е.) успішність ліцеїстів 11 класу характеризується такими показниками:
Порівняльний аналіз річних оцінок з результатами ДПА
Глибина знань за результатами ДПА становить 95 %, що на 6.7 % більше, ніж за 2015/2016 н.р.
ДПА з математики проводилась у формі інтегрованої письмової роботи з алгебри та геометрії.
За даними результатів ДПА з математики, успішність учнів 9 класів характеризується такими показниками:
Глибина знань за результатами ДПА становить 67 %, що на 10.3 % більше, ніж за 2015-2016 н.р.
ДПА з біології проводилась у письмовій формі.
За даними результатів ДПА з біології, успішність учнів 9 класів характеризується такими показниками:
Глибина знань за результатами ДПА становить 92 %, що на 14% більше, ніж за 2015/2016 н.р.
За даними результатів ДПА з історії України, успішність учнів 9 класів характеризується такими показниками:
Глибина знань за результатами ДПА становить 85%, що на 6% більше, ніж за 2015/2016 н.р.
Висновок
Головна мета української освіти – створити умови для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства.
У сучасних документах про освіту – Закон України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національної доктрини розвитку освіти, Державного стандарту початкової, середньої та старшої школи – визначено вимоги суспільства до особистості: бути самостійною, брати відповідальність на себе, мати усвідомлену громадянську позицію, толерантно ставитися до життєвих принципів інших людей, розвивати функціональну грамотність.
Формування потреби і здатності до самовизначення відповідно до інтелектуальних можливостей особистості, підготовка людей високої освіченості й культури та кваліфікаційних фахівців можливі сьогодні завдяки переходу до профільного навчання, спрямованого на реальне життєве і професійне самовизначення випускників ліцею.
У зв’язку з необхідністю створення саме творчої особистості і здійснення особистісного підходу до учня особливе значення має забезпечувати постійне спостереження за ним. Ідеться про моніторинг, що з латинської «застерігався, спостереження». Останній цінним тим, що в ході навчально-виховного процесу педагоги можуть своєчасно виявляти будь-які проблеми життєдіяльності учня і здійснювати корекцію умов навчально-виховного процесу та суттєво впливати на кінцеву якість освіти. Завдяки використанню моніторингу школяр як суб’єкт співтворчості з учителем стає одночасно і об’єктом постійної педагогічної підтримки.
Практикою доведено, що ефективність організації навчально-виховного процесу в закладі освіти прямо залежить від абсолютного та об’єктивного контролю, що «є необхідною складовою діагностування педагогічної діяльності (моніторинг)», бо неконтрольований процес – то некерований процес. Слово «контроль» означає «забезпечення або превірку правильності тих чи інших дій у сфері виробництва та управління. Найважливішою умовою результативності керівництва (управлінська діяльність) є зворотній зв’язок.
Нині практично ніхто з науковців і практиків не заперечує необхідності моніторингу, і це зрозуміло, бо управляти можна лише тим об’єктом, стан якого добре відомий. Отже, управління якістю освіти, як і управління взагалі, є передусім процесом опрацювання інформації. Адже саме інформація лежить в основі ухвалення та обґрунтування управлінського рішення, допомагає правильно і вчасно впливати на ситуацію, керувати розвитком учителя, нівелювати розходження між метою та здобутим результатом. Крім того, моніторинг, за правильного здійснення, об’єктивної оцінки та обов’язкової самооцінки, спрацьовує й на стимулювання діяльності вчителя, і на виявлення невикористаних можливостей, нових починань, інновацій, цікавого досвіду.
