АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ
Доброчесність в сучасному цивілізованому світі є тим наріжним каменем, який складає фундамент внутрішньої гармонії людини, стійкість її характеру, та послідовність морального образу. Освіта через навчання і дослідження фактично скріплює цей фундамент елементами академічної доброчесності, які покликали виховувати інтелектуальну гідність і повагу до різноманіття думок та ідей, реалізуючи тим самим свою соціальну місію.
Академіна доброчинність – це відданість академічного спільноти, навіть перед лицем труднощів, шести фундаментальним цінностям: чесності, довірі, справедливості, повазі, відповідальності й мужності.
Чесність – академічні спільноти доброчесності просувають пошук істини й знання через інтелектуальну та особисту чесність у процесі навчання, викладання, наукових досліджень і надання сервісів по дорученню адміністрації.
Довіра – академічні спільноти доброчесності стимулюють і покладаються на клімат взаємної довіри. Клімат довіри заохочує і підтримує вільний обмін ідеями, який у свою чергу дає можливість науковим пошукам реалізуватися найповнішою мірою.
Справедливість – академічні спільноти доброчесності встановлюють чіткі й прозорі очікування стандарти й практики для підтримання справедливості у стінах між педагогами та здобувачами освіти.
Повага – академічні спільноти доброчесності цінують інтерактивну, кооперативну та партисипативну природу навчання і пізнання. Вони шанують та вважають за належне розмаїття думок та ідей.
Відповідальність – академічна спільнота доброчесності покладається на принцип особистої відповідальності, що підсилюється готовність окремих осіб і груп подавати приклад відповідальної поведінки. Підтримують взаємно узгоджені стандарти, а також вживають належних заходів у випадку їхнього недотримання.
Мужність – трансформація цінностей від розмов про них до відповідних дій, їхнє відстоювання в умовах тиску і труднощів потребує рішучості, цілеспрямованості і мужності.
Заходи
- ввести в чинне освітнє законодавство України чітко визначені та суворі норми відповідно для педагогів та здобування освіти за плагіат;
- зобов’язати навчальні заклад реалізувати власну політику забезпечення академічної доброчинності шляхом розробки кодексів честі здобування освіти і етичних кодексів педагогів та громадськості, комітетів з етики, які б наглядали за дотриманням етичних стандартів та вирішували спори у випадку порушення таких;
- створити систему збору статистичних даних і моніторингу інформації щодо випадків академічної нечесності в навчальному закладі та оприлюднення на їхній основі періодичних відкритих звітів;
- передбачити як критерій акредитації освітніх програм навчальних закладів наявність відповідних процедур і політики боротьби з плагіатом та списування, а також навчальних модулів з академічної доброчинності;
- створити інституцію незалежного арбітражу у сфері академічної доброчинності для вирішення спорів та реагування на несправедливі практики, пов’язані з плагіатом і списуванням.
Комісія з академічної доброчесності може формуватись: педагоги, учні (по однаковій кількості) які представляють різні методичні об’єднання. Обрання слід проводити в межах структурних підрозділів онлайн-голосування чи на загальних зборах.
Комісія етичного кодексу може формувати групу для розгляду конкретного випадку порушення етичного кодексу на умовах що до неї увійде 2 чи 4 члени комісії, які компетентні у сфері, в якій скоєно порушення. Добір таких членів комісії слід проводити випадковим чином, щоб майже унеможливив будь-який конфлікт інтересів.
Головою комісії може бути представник адміністрації, який за своєю посадою має певний секретарський апарат.
Висновок роботи такої групи є висновком усієї комісії, це є підстава для прийняття або неприйняття рішення відповідного педагога, учня.
Несамостійне виконання письмових робіт.
Це порушення кількох етичних принципів та вимог дисципліни під час написання письмових робіт, лабораторних, контрольних.
Зокрема:
– використання в роботі чужих текстів чи окремих фрагментів без належного посилання на джерело, зі змінами окремих слів чи речень;
– використання перефразованих чужих ідей без посилання на їх авторів;
– несамостійне виконання будь-яких навчальних завдань;
– фальсифікація результатів наукової чи навчальної роботи.
– покликання на джерела, які використовувалися в роботі.
Непотизм та перевищення повноважень.
Використання родинних зв’язків чи службового становища для отримання переваг у навчальній, науковій, поза навчальній чи адміністративній сфері.
Академічна доброчесність метою є формування компетенцій педагогів, учнів з питань академічної доброчесності та впровадження в практику її стандартів.
Головним результатом школи повинно стати створення Кодексу академічної доброчесності.
Кодекс академічної доброчесності оформляється як документ, що схвалюється як найбільш широким представником академічної спільноти.
Кодексу розроблено з урахуванням педагогів ліцею, органів ліцейського самоврядування та профспілкової організації.
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Кодекс академічної доброчесності Бердичівського міського ліцею № 15 Житомирської області (далі – Кодекс) встановлює загальні моральні принципи та правила етичної поведінки осіб, які працюють і здобувачів освіти, якими вони повинні керуватися у своїй діяльності.
1.2. Ліцей прагне створити середовище, яке сприяє навчанню і роботі, прагненню до істини, обміну знаннями, впровадженню інновацій, інтелектуальному розвитку ліцеїстів і педагогів, підтриманню особливої
ліцейської культури взаємовідносин. Кожен член ліцейської громади , дотримуючись норм цього Кодексу, робить неоціненний внесок у розвиток ліцею, зміцнення його іміджу і ділової репутації.
1.3. Кодекс є переліком цінностей та настанов, дотримання яких представниками спільноти БМЛ № 15 є необхідним як на території ліцею, так і поза ним.
1.4. Загальними моральними принципами, якими мають керуватися члени ліцейської громади, є:
– Принцип законності. У своїй діяльності члени ліцейської громади мають суворо дотримуватися законодавства, Закону України «Про освіту», а також стимулювати до цього інших.
– Принцип чесності та порядності. У навчальній діяльності, у практичній роботі педагоги, здобувачі освіти зобов’язані діяти чесно, бути відвертими й у жодному разі свідомо не висувати несправедливих тверджень.
– Принцип справедливості.У взаємовідносинах між членами ліцейської громади важливим є неупереджене ставлення одне до одного, правильне й об’єктивне оцінювання результатів навчальної, та трудової діяльності.
– Принцип взаємної довіри. Атмосфера довіри заохочує вільний обмін ідеями та інформацією в ліцейському середовищі, сприяє співпраці та вільному продукуванню нових ідей, позбавляє остраху, що результати діяльності може бути вкрадено, кар’єру спаплюжено, а репутацію підірвано.
– Принцип компетентностій професіоналізму. Вчителі та працівники ліцею зобов’язані підтримувати найвищий рівень компетентності у роботі. Кредом є постійне підвищення ними свого освітнього і наукового рівня як форми здійснення принципу “від освіти на все життя – до освіти протягом усього життя”.
– Принцип відповідальності. Працівники ліцею мають брати на себе відповідальність за результати своєї діяльності, виконувати взяті на себе зобов’язання. Бути відповідальним – означає протистояти ганебним вчинкам, негативному впливу інших осіб і бути прикладом для інших.
– Принцип партнерства і взаємодопомоги. З метою підвищення якості навчальних результатів вчителі ліцею орієнтуються на суб’єкт-суб’єктну або партнерську взаємодію.
– Принцип взаємоповаги. Повага в ліцейському середовищі має бути взаємною, виявлятися як до інших, так і до себе. Варто поважати й цінувати різноманітні, а іноді й протилежні думки та ідеї.
– Принцип прозорості. Щоб уникнути зловживань посадовим становищем дирекції ліцею, вчителем, необхідно, щоб усі процедури, які стосуються освітньої, господарської та фінансової діяльності, були прозорими і нескладними.
Дотримання зазначених вище принципів має бути справою доброчесності всіх без винятку членів ліцейської громади.
2. НОРМИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ БМЛ № 15
2.1. Гідним для працівників БМЛ № 15 є:
2.1.1. Дотримуватися вимог законодавства України та внутрішніх нормативних документів ліцею, не чинити правопорушень і не сприяти їхньому скоєнню іншими особами.
2.1.2. Дотримуватися моральних норм та правил етичної поведінки.
2.1.3. Дотримуватися принципів та правил академічної доброчесності.
2.1.4. Відповідально ставитися до своїх обов’язків, вчасно та сумлінно виконувати необхідні навчальні та робочі завдання.
2.1.5. Своєю діяльністю сприяти збереженню та примноженню славних традицій ліцею.
2.1.6. Вшановувати та вивчати минуле ліцею, творчі здобутки його педагогів, випускників, які вписали яскраві сторінки у літопис вітчизняної освіти, науки і техніки.
2.1.7.Сприяти розвитку позитивної репутації ліцею.
2.1.8. Сприяти попередженню й викоріненню різних видів порушень
під час навчально-виховної та інших видів діяльності.
2.1.9. Сприяти становленню та розвитку партнерських відносин між вчителями і учнями ліцею.
2.1.10. Підтримувати атмосферу довіри, відповідальності та взаємодопомоги
в ліцейському співтоваристві.
2.1.11. Запобігати виникненню у своїй діяльності конфлікту інтересів,
під яким слід розуміти суперечність між особистими інтересами члена
ліцейської громади та його службовими або навчальними обов’язками,
наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень.
Дотримання академічної доброчесності педагогічними і працівниками передбачає:
– контроль за дотриманням цих вимог здобувачами освіти;
– повагу до здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників,
незалежно від будь-яких обставин і ознак.
Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:
– самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та
підсумкового контролю результатів навчання;
– посилання на джерела інформації у разі запозичень ідей, тверджень,
відомостей;
– дотримання норм законодавства про авторське право.
Порушення правил академічної доброчесності паплюжить репутацію ліцею.
Відповідальність за дотримання цінностей академічної доброчесності є
водночас особистим обов’язком кожного та спільною справою ліцейської громади загалом. Кожен член ліцейської академічної спільноти – учень,
вчитель – відповідальний за дотримання принципів академічної доброчесності в освітній діяльності.
3. Неприйнятними у навчальній та науково-дослідницькій діяльності
для учнів та працівників ліцею є:
3.1. Плагіат – навмисне чи усвідомлене оприлюднення
(опублікування), повністю або частково, чужого твору (тексту або ідей) під
іменем особи, яка не є автором цього твору, без належного оформлення
посилань.
3.2. Обман або інші зловживання, а саме:
• фальсифікація або фабрикація інформації, результатів та наступне використання їх в академічній роботі;
• підробка підписів в офіційних документах;
• використання під час контрольних заходів заборонених допоміжних
матеріалів або технічних засобів (шпаргалки, мікронавушники, телефони,
планшети тощо);
• посилання на джерела, які не використовувалися в роботі;
• списування (реплікація) при складанні будь-якого виду підсумкового або поточного контролю;
• проходження процедур контролю знань підставними особами;
• здавання або репрезентація різними особами робіт з однаковим змістом як
результату навчальної діяльності.
Несанкціонована співпраця, а саме:
• надання допомоги для здійснення акту академічної нечесності – навмисна
чи усвідомлена допомога або спроба допомоги іншому вчинити акт академічної нечесності;
• придбання в інших осіб чи організацій з наступним поданням як власних
результатів навчальної діяльності (звітів, рефератів, контрольних)
3.3. Пропонування чи отримання неправомірної винагороди при
оцінюванні результатів успішності, виконання навчальних чи дослідницьких
завдань.
3.4. Використання родинних або службових зв’язків для отримання
позитивної або вищої оцінки при складанні будь-якого виду підсумкового
контролю або переваг у роботі.
3.5. Інші види академічної нечесності.
4. КОМІСІЯ З ПИТАНЬ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ БМЛ № 15
4.1. Комісія у своїй роботі керується Конституцією України, Законом
України «Про освіту», іншими чинними нормативно-правовими
актами, Статутом ліцею, цим Кодексом та Положенням про Комісію з
питань академічної доброчесності, яке затверджується радою ліцею .
4.2 Член ліцейської громади, який став свідком або має
серйозну причину вважати, що стався факт порушення цього Кодексу,
повинен повідомити про це Комісії з питань академічної доброчесності ліцею. Неприйнятно подавати (підтримувати подання)
безпідставних скарг або скарг без підпису.
4.3. Якщо учень чи працівник має сумніви або непевність, що його
дії або бездіяльність можуть порушити Кодекс академічної доброчесності
ліцею, він може звернутися за консультацією до Комісії.
4.4. Будь-який член ліцейської громади має право звернутися до
Комісії з метою внесення пропозицій та доповнень до цього Кодексу.
5. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
5.1. Члени ліцейської громади зобов’язані знати Кодекс
академічної доброчесності БМЛ № 15 . Незнання або нерозуміння норм цього Кодексу саме по собі не є виправданням неетичної поведінки.
5.2. Прийняття принципів і норм Кодексу академічної доброчесності
БМЛ № 15 засвідчується підписом члена ліцейської громади.
5.3. Порушення норм цього Кодексу може передбачати накладання
санкцій, аж до відрахування або звільнення з університету, за поданням
Комісії з питань академічної доброчесності.
5.4. Кодекс академічної доброчесності БМЛ № 15 затверджується радою ліцею.
5.5. Зміни та доповнення до Кодексу вносяться за поданням ради ліцею., Профкому працівників БМЛ № 15, Комісії з питань академічної доброчесності. Змінита доповнення до Кодексу академічної доброчесності вносяться винятково зарішенням ради ліцею.
